SITE LOGO

Каталог материаловКаталог материалов

Главная » Статьи » Документы

---

Кримські гори складаються з трьох майже паралельних пасом з крутими пд. і пологими пн. схилами. Пасма розділені поздовжніми ерозійними зниженнями. Найвищим е Головне пасмо Кримських гір. Воно починається на Зх.Балаклавськими висотами (316 м), найвищої вис. досягає в центр, частині (1545 м, г. Роман-Кош) і закінчується на Сх. Феодосійськими висотами (310 м). У західних і центр, частинах Головне пасмо становить майже суцільний масив, що складається з опалових гір, вирівняні безлісі вершини їх наз. Яйлами Далі на Сх. воно розчленоване глибокими ущелинами й долинами на окремі масиви (Чатирдаг, Демерджі-яйла, Карабі-яйла) та хребти. У вапняках, з яких складаються яйливські масиви, широкого розвитку набули карстові форми рельєфу: на поверхні — воронки, карри, провальні улоговини та ін., в глибині — колодязі, шахти, печери (див. Печери кримські). Найдовшою серед 800 карстових порожнин К. г. є Червона печера (13,1 км), найглибшою — Солдатська печера (500 м). Головне пасмо має кілька перевалів: Ангорський прохід (752 м), Байдарські ворота (527 м) та ін. Пд. схил пасма утворює смугу Південного берега Криму, для рельєфу якого характерні гірські амфітеатри, зсуви, нагромадження скель (хаоси), подекуди — виходи вулканічних порід — лаколіти (Аюдаг, г. Кастель та ін.), давньовулканічні масиви (Карадаг). З Пн. Головне пасмо оточене смугою передгір'я, що складається з двох куест — Внутрішнього пасма Кримських гір (вис. до 738 м, г. Кубалач) та Зовнішнього пасма Кримських гір (вис. до 344 м). У геол. відношенні К. г. являють собою великий антиклінорій, що є частиною Альпійської геосинклінальної (складчастої) області. Ядро його складається з дуже дислокованих і метаморфізованих осадочних порід мезозою — глинистих сланців, пісковиків, конгломератів І вапняків, у будові пн. крила антиклінорія беруть участь мезозойські й кайнозойські відклади — глини, мергелі, вапняки (див. Кримська складчаста система). Клімат К. г. змінюється від субтропічного з м'якою зимою і жарким посушливим літом на Пд. березі Криму (пересічна т-ра січня -(-1, +4° липня +24°) до прохолодного, вологого, з сильними вітрами на яйлах. Річки короткі, з нерівномірним стоком; значні запаси підземних, в основному карстових вод. У передгір'ях переважають карбонатні чорноземи й дерново-карбонатні ґрунти, на схилах Головного пасма — гірсько; лісові бурі й гірські коричневі ґрунти, на яйлах — гірсько-лучні чорноземоподібні та гірські чорноземи. Схили Головного пасма вкриті дубовими, буковими і сосновими лісами, на яйлах — лучно-степова рослинність, у передгір'ях — лісостепова. На Пд. березі поширені ксерофітні ліси та чагарники (дуб пухнатий, сосна кримська, ялівець високий, кевове дерево та ш.); місцями — вічнозелена рослинність (суничник дрібноши> дай, чист тощо). Поширені паркові насадження з кипариса, кедра, магнолії, платана та ін. Всього лісами в К. г. вкрито 336 тис. га, в них нараховується понад 2200 видів рослин, бл. 10% з них — ендеміки (клен Стевена, глід Пояркової та ін.). Для вивчення й охорони природи в К. г. створено Ялтинський гірсько-лісовии заповідник, Карадагський заповідник та Мис Мартьян, а також Кримське заповідно-мисливське господарство, 6агато природних об'єктів оголошено заказниками, пам'ятниками природи. К. г. — важливий район туризму, Пд. берег Криму — курортний район всесоюзного значення.

Категория: Документы | Добавил: tudspe (09.04.2008)

Просмотров: 1568 | Рейтинг: 1.0/2 | - Оценить - Отлично Хорошо Неплохо Плохо Ужасно

Всего комментариев: 0