Яловець — вічнозелений куш, або деревце 4-6 м заввишки. Хвоя його колюча,
з восковою поволокою. Плоди ялівцю називають шишкоягодами. Визрівають вони на
другий рік. Ягодами ялівцю живляться птахи. Яловець — фітонцидна рослина. Постійним супутником дубово-ялівцевих лісів є суничних
дрібноплодий. Це невелике дерево має цікаву біологічну особливість — воно
щорічно міняє кору. Під корою, що відшарувалася, видніє шовковисто-зелена
молода кора, яка поступово жовтіє, потім стає жовтогарячою, поки, нарешті, не
набуває червонястого кольору, який зберігається від пізньої осені до літа.
Одночасно з корою суничник скидає і листя, але на цей час на молодих пагонах
уже розгортаються нові листки, тому дерево завжди покрите листям. З біло-жовтих
квітів, що розкриваються навесні, утворюються круглі червонясті їстівні плоди,
що визрівають у червні. Вони віддалено нагадують суниці, солодкуваті, але не
смачні. З них можна варити варення. Суничник дрібноплодий, як рідкісна рослина,
внесена до Червоної книги України і повинна охоронятися. Серед кущів приверне увагу чист кримський, або кам'яна
троянда. Це невисокий (40-80
см) пахучий кущ з красиво опушеним сріблястим листям і
великими лілово-рожевими квітками, що нагадують квітки шипшини. З молодих
стебел і листків цієї рослини добувається ароматична камедь — ладан, що
використовується в парфюмерії і медицині. Рускус понтійський – вічнозелений півкущ з прямими жорсткими
стеблами, від яких відходять пагони, що мають форму листків, так звані
філокладії. Вони жорсткі, шкірясті, кінчики їх витягнуті в довге колюче вістря.
Справжні листки недорозвинуті і у вигляді маленьких плівочок сидять знизу на
середній жілці філокладія. З лютого по березень на деяких філокладіях у пазухах
плівчастих листків розкриваються по одній-дві маленьких квітки. Пізніше тут
утворюються кулеподібні ягоди на тонких плодоніжках. Спочатку вони зелені, але
визріваючи у вересні — грудні, стають яскраво-червоними і надають кущу
декоративного вигляду. Рослина використовується для вічнозелених зимових
букетів. Серед трав'янистого покриву дубово-ялівцевих лісів досить
розповсюджені рослини, що мають цибулини і бульби. Навесні можна зустріти
шафран вузьколистий, що цвіте жовтими лійкоподібними квітками, а восени —
проліску осінню. Ці рослини рідкісні і повинні охоронятися. На рівні понад 350-400 м ростуть соснові і букові ліси. До них
домішується дуб, граб, клени польовий і Стевена. Найбільш поширені ліси з сосни кримської, які створюють
особливий, неповторний ландшафт. Кримська сосна носить ім'я натураліста П. С.
Паласа. Цікавим деревом є клен Стевена, названий на честь X. Стевена—
засновника всесвітньо відомого Нікітського ботанічного саду на Південному
березі Криму. Часто стовбури і гілки дерев і кущів у цих лісах обвиті ліанами —
плющем кримським і ломиносом виноградолистим Серед кущів зустрічаються дерен,
глід, бруслини бородавчаста і європейська тощо, серед трав'янистого покриву цих
лісів — підсніжники, проліски, зубниці, півонія кримська — гарна декоративна
рослина, що охороняється. Ростуть тут і орхідеї — любка дволиста, гніздівка
звичайна тощо. Столоподібні вершини головного хребта Кримських гір — яйли —
покриті лучно-степовою і напівкущовою рослинністю. Тут постійно дмуть вітри і
пече сонце, тому рослини переважно низенькі, сланкі, опушені або колючі, з
дрібними листками. Тут росте близько 1000 вадів вищих рослин, тобто більше 40 %
кримської флори. Серед них багато ендемічних рослин, які мають вузький ареал
поширення. Цікавим є роговик Біберштейна з родини гвоздичних. Цю багаторічну
рослину з біловойлочним опушенням і ніжними білими квітками часто називають
кримським едельвейсом. Проте нічого спільного, крім опушення і високогірного
місця зростання, у роговика повстистого з едельвейсом немає. Декоративними е
такі види, як фіалка скельна, еспарцет яйлинський, вероніка кримська, цибуля
яйлинська. Рослинність Кримських гір має винятково важливе значення у
збереженні водного режиму Криму, запобіганні ерозії ґрунтів. Вони дають цілюще
повітря курортним містам і тому ще з двадцятих років нашого століття були
прийняті заходи щодо їх охорони. Рослинний світ У горах (особливо на північних схилах) – ліси дубові, букові,
буково-грабові, подекуди – соснові. На південному березі рослинність
середземноморського типу, чисельні парки декоративних дерев і чагарників, сади,
виноградники, тютюнові плантації.Флора
Кримського півострова надзвичайно багата і нараховує більш 2700 видів вищих
судинних рослин. Це приблизно 60% усієї флори України, тому не дивно, що в
Криму багато рідкісних рослин, які потребують охорони. Кількість таких рослин
наближаеться до 600. У Червону книгу України (1996) занесено 203 види
рослин і 10 видів грибів,
що поширені у Криму.Крим населяють рослини, які прийшли з різних геологічних
епох. Більше половини сьогоднішньої флори Криму — це дольодовикові релікти. Їх кримський «стаж» нараховує близько 20 млн. років.
Це, наприклад, Суничник дрібноплідний (Arbutus andrachne), Сосна
кримська (Pinus pallsiana), Комперія Компера (Comperia comperana)
та ін. Деякі звичайні для півночі рослини проникнули до нас, на південь,
завдяки останньому континентальному зледенінню, що закінчилося близько 10000 років тому. Такі
види є льодовиковими реліктами. Серед них — Береза повисла (Betula pendula),
Грушанка круглолиста (Pyrola rotundifolia), Калужниця болотна (Caltha
palustris).За характером географічного поширення (тобто по ареалах) види
кримської флори дають строкату картину: тут є і середземноморські, і передньоазіатські,
і європейські рослини. Однак особливу цінність становлять ендеміки — види, що не зустрічаються більше ніде у світі. У
флорі півострова нараховується близько 140 таких видів рослин. В їхньому числі
— Клен Стівена (Acer stevenii), Еспарцет Палласа (Onobrychis pallasii),
Глід Пояркової (Crataegus pojarcoviae) і знаменита Ясколка Біберштейна —
кримський «едельвейс» (Сеrаstіuм biebersteinii), а також представник
єдиного ендемічного роду в кримській флорі — Румія криптолистна (Rumia
crithmifolia). Якщо говорити не тільки про судинні рослини, а про всі вищі
рослини Криму, то не можна не звернути уваги на відділ моховидні (Bryophyta),
яких на півострові нараховується близько 300 видів. На Карадазі, у Східному
Криму, росте один з найрідкісніших видів моховидних у Європі — Анектангіум
Ханделя (Anoectangium handelii). Крім нього до рідкісних мохів
півострова можна віднести біля сотні видів, з яких, на жаль, у Червону книгу
занесені тільки два.Отже, разом з Моховидними видове багатство флори вищих рослин
Криму розширюється до 3000 видів.Відділ хвощевидні (Equisetophyta) представлений у
Криму п'ятьма видами. А це чимало, якщо врахувати, що світова флора нараховує
всього 30 видів хвоща. Відділ Папоротевидні (Polypodiophyta) на
півострові представлений 33 видами, що належать до 10 родин. На скелястих
гірських схилах найчастіше зустрічається Багатоніжка звичайна (Polypodium
vulgare). Інший вид цього роду — Багатоніжка проміжна (P. interjectum)
— виявилася єдиним справжнім епіфітом серед місцевих вищих судинних рослин і живе на
стовбурах дерев. Мініатюрна Анограмма тонколиста (Anogramma laptophylla)
визначна тим, що має однолітній спорофіт. У межах України ця папороть росте тільки в Криму,
де збереглося кілька сотень особин. Але є ще рідкіші папороті. Так, єдина
популяція Краєкучника орляковидного (Cheilanthes pteridioides)
складається усього з 12 особин.Відділ голонасінні, чи соснові (Pinophyta) у кримській
флорі представлений 4 родинами і 13 видами, з яких два «іммігранти», тобто
здичавілі — Кедр атласький (cedrus atlantica) і Кипарис вічнозелений (Cypressus sempervires).В Криму нараховується три види сосни. Сосна
Коха (Pinus kochiana), родичка північних сосен, виростає у верхньому
гірському поясі, а Сосна кримська (P.Pallasiana) — у нижньому. Лише в
трьох пунктах Південнобережжя збереглася Сосна піцундська (P. pityusa),
занесена в Червону книгу. На її сторінки також потрапив Тис ягідний (Taxus baccata), що має найціннішу
деревину й охороняється в Європі з XVI ст.
З п'яти видів Ялівця два — «червонокнижні». Це Ялівець високий (Juniperus
excelsa) і Ялівець смердючий (J. foetidissima)Кримські рослини з відділу покритонасіннєві, чи магнолієві (Magnoliophyta),
належать більш ніж до 90 родин. Далі перелічені 10 найбагатших видами родин:1. Астрові, чи Складноцвіті (Asteracea)
— 281 вид;2. Тонконогі, чи Злакові (Poaceae)
— 252 виду;3. Бобові (Fabaceae) — 223 виду;4. Розоцвіті (Rosaceae) — 150 видів;5. Капустяні, чи Хрестоцвіті (Brassicaceae)
— 153 виду;6. Ясноткові, чи Губоцвіті (Lamiaceae)
— 133 виду;7. Селерові, чи Зонтичні (Apiaceae)
— 102 виду;8. Гвоздикові (Caryophyllaceae) —
95 видів;9. Ранникові (Scrophulariaceae) —
95 видів;10.Осокові (Cyperaceae) — 66
видів.Ці родини відіграють найважливішу роль у формуванні
рослинного покриву. І серед них є чимало рідких рослин.Так, поряд з такими звичайними рослинами, як Кульбаба
лікарська (Taraxacun officinale), у нас росте ендемічна Кульбаба осіння
(T.hybernum), чи Крим-сагиз, з дуже дивним розпорядком росту: квітки
з'являються під осень, а листя тільки під зиму.З рослин, що зустрічаються в Криму, два види — злаки Свинорой
пальчастий і Куряче просо (Cynodon dactilon, Echinochloa crus-galli) —
відомі в усьому світі як злісні бур'яни. Дійсна гордість кримчан — це плеяда
ендемічних ковилей (Stipa spp.) — шість видів із дев’ятнадцяти, що тут
зростають.Найбільш відомими і по-хижацькому знищуваними є весняні
рослини Криму, багато з яких занесені на сторінки Червоних книг: Пролісок
складчастий (Galantus plicatus), Цикламен Кузнєцова (Cyclamen
kusnetzovii), Тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii), Півонія вузьколиста
(Paeona tenuifolia) та ін. Найбільш оберігаємою родиною флори Криму
треба визнати Орхідні (Orchidaceae). Практично всі з 43 місцевих видів —
«червонокнижкові». Дотепер ми не можемо сказати, що флора Криму вивчена цілком.
Ботаніки ще знаходять нові для півострова види. На початку 1990-х рр. на
Демерджи-яйле була виявлена орхідея Зозулинець обпалений (Orchis ustulata).
З іншого боку, за останні десятиліття з кримської флори довелося викреслити 39
зниклих видів, у тому числі Колючоносник Сибторпа (Echinophora sibthorpoana),
що мешкав до 1980-х рр. у Новому Світлі.Багатство флори часто оцінюють по кількості так званих
корисних видів — харчових, лікарських та ін. Однак наші знання про корисні
властивості рослин далеко не повні. Кожен вид відрізняється унікальною
спадкоємною інформацією і несе в собі великий набір потенційно цінних ознак,
про які довідаються, можливо, лише наші нащадки. Тому вірніше буде говорити про
багатство генетичних ресурсів і піклуватися про збереження усіх видів рослин,
особливо рідкісних.На рівнинах Криму панувала степова рослинність:
полиново-типчакові, ковилові і різнотравні степи. Велика частина їх тепер
розорана і зайнята зерновими, овочевими, ефіроолійними культурами, садами і
виноградниками.В горному Криму зростають ліси, вони займають 340 тис. га.
Схили Кримських гір зайняті переважно дубовими (65% площі всіх лісів), буковими
(14%), грабовими (8%) і сосновими (13%) лісами. На Південному Березі Криму
(Кримське субсередземномор’я) зростають реліктові ялівцево-дубові ліси з
ділянками таких цінних порід, як Суничник дрібноплідний (Arbutus andrachne),
Фісташка туполиста (Piscia mutica), а також вічнозелених чагарників —
Іглиці понтійської (Purcus ponticus), Чисту кримського (Cirtus
tauricus) та ін. Рясна вічнозелена ліана — плющ (Hedera helix).Великі рослинні багатства зосереджені в парках Криму, але тут
представлені головним чином інтродуцировані види. 30 парків Криму, у тому числі
Никитський ботанічний сад — Національний науковий центр, — оголошені
заповідними пам'ятниками садово-паркового мистецтва.
